Варильні поверхні: різновиди та матеріали виконання

Плита, що майже не забруднюється та очищується за лічені хвилини, — мрія кожної домогосподині. На кухні є бажання творити кулінарні шедеври, а не пів дня вовтузитися з плями від олії і жиру, що в’їлися.

Найуразливіше для забруднень місце — варильна поверхня. Тому вибирайте цю кухонну техніку, зважаючи на матеріал, з якого виготовлена. Оцінюйте не стильний зовнішній вигляд, а практичність.

Емальована сталь — найчистоплотніша

Який би засіб для чищення не вибрали для емалі, він точно підійде. Порошки, гелі з кислотою, лугом, хлором — варильні панелі витримають випробування будь-яким препаратом для миття. Агресивні речовини здолають важкі плями, а для щоденної чистки підійде рідина для посуду.

Суміш для очищення легко приготувати в домашніх умовах. Змішайте 50 мл перекису водню зі 100 г соди. Додайте трішки рідкого мила. Розчин нанесіть на забруднення та через 10 хвилин змийте. Не варто використовувати металеві мочалки, щітки та регулярно брати до рук абразивні засоби.

Догляд за нержавіючою сталлю

Таку варильну поверхню треба чистити спеціальними поліролями разом із м’якими губками. Добре працює багато народних методів: лимонний сік та кислота, оцет. Не рекомендується:

• використання абразивів та порошків із жорсткими часточками;
• застосування металевих губок, що залишають мікроподряпини;
• розчини, що містять хлор (із часом утворюється білий наліт);
• інтенсивна чистка плям.

Для серйозних забруднень обирайте спеціальні кремоподібні засоби. Під час роботи з ними надягайте гумові рукавиці. Рештки старанно видаляйте та ретельно протирайте, аби не залишилася волога.

Склокераміка: гарна, але примхлива

Догляд за такими поверхнями найтяжчий. Щоб відмити плиту, треба дочекатися поки повністю охолоне, потім нанести речовину для чистки та залишити. Після — видалити розчин еластичною губкою та відполірувати панель сухою серветкою, паперовим рушником. Стійкий бруд потерти за допомогою скребків зі змінними лезами.

Краще придбати професійні рідини для склокераміки, рекомендовані виробником техніки. Вони більш концентровані, містять силікон, розпилюються через пульверизатор. Замінити може мильний розчин, засіб для миття вікон із нашатирним спиртом та оливкова олія із содою. Не варто:

• чистити абразивами, не призначеними для матеріалу;
• брати будь-які металеві очисники, окрім скребків;
• використовувати губку, якою миють посуд.

Для видалення жиру та бруду з усієї площі застосовуйте спреї. Локальні забруднення відмиють пасти, креми. Засоби з гліцерином чи силіконом відновлять блиск та полегшать наступні прибирання.

Коли практичність на першому місті замість краси, — вибирайте емаль. Якщо все ж бажання стилю перевершують усе, дотримуйтесь наведених порад. Тоді боротьба з брудом не буде здаватися неможливою справою.